План управління річковим басейном

Підписавши Угоду про асоціацію МІЖ Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом та його державами – членами, з іншої сторони, ми взяли на себе конкретні зобов’язання, виконання яких, в першу чергу, потрібне нам самим, адже мова йде про покращення нашого життя. Орієнтиром є країни-члени Євросоюзу, які мають ефективнішу державну систему управління, де громадяни є більш захищеними у своїх правах, зокрема і у праві на чисте довкілля.

Для України в галузі довкілля впровадження законодавства ЄС відбувається в межах восьми секторів, що регламентуються 29 джерелами права.

Одним із секторів додатку ХХХ Угоди про асоціацію є «Якість води та управління водними ресурсами, включаючи морське середовище». В цьому секторі зазначені шість Директив. Одна із них Директива 2000/60/ЄС від 23 жовтня 2000 року про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері водної політики (Водна рамкова директива, далі -ВРД). За ВРД визначаються райони річкових басейнів, не відповідно до адміністративних чи політичних кордонів, в згідно з межами річкового басейну як природного гідрографічного цілісного об’єкту. Управління виділеними річковими басейнами здійснюється на основі Плану управління річковим басейном, який повинен містити аналіз стану басейну та чіткі механізми( програму заходів) для досягнення у встановлені терміни цілей, визначених для цього басейну.

Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом” від 04.10.2016 №1641- VIII (далі - Закон).

На виконання зазначеного Закону розроблено та затверджено низку нормативно-правових актів, які започатковують нові підходи в управлінні водними ресурсами, зокрема накази Мінприроди, які зареєстровано Мінюстом:

• “Про виділення суббасейнів та водогосподарських ділянок у межах встановлених районів річкових басейнів”;

• “Про затвердження Меж районів річкових басейнів, суббасейнів та водогосподарських ділянок”.

• “Про затвердження Переліку забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод”;

• “Про затвердження Типового положення про басейнові ради”;

• “Про затвердження Методики віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод, а також віднесення штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод“.

Постановою Кабінету Міністрів України Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 року №336. затверджено Порядок розроблення плану управління річковим басейном(ПУРБ), який розробляється з метою досягнення екологічних цілей, визначених для кожного району річкового басейну, в установлені строки.

Перші кроки при розробці планів управління річковими басейнами (ПУРБ), а саме - визначення масивів поверхневих вод, виконані.

Повний цикл реформ передбачено закінчити у 2024 році.

Визначення екологічного стану масиву поверхневих вод буде здійснюватися за біологічними, гідроморфологічними, хімічними та фізико-хімічними показниками, які узагальнено характеризують стан води.

Екологічний стан масиву поверхневих вод класифікують за 5 класами, кожен з яких позначається своїм кольором:

• I клас – «відмінний» – позначається синім кольором;

• II клас «добрий» – зеленим кольором;

• III клас «задовільний» – жовтим кольором;

• IV клас «поганий» – помаранчевим кольором;

• V клас «дуже поганий» – червоним кольором.

Кожен з показників води (хімічний, біологічний, тощо) повинен бути оцінений з визначенням індивідуального класу шляхом зіставлення його значення з граничними значеннями класів, встановленими у типоспецифічній класифікації (для кожного типу масиву), яка розробляється на основі екологічного нормативу якості води.

Клас екологічного стану масиву поверхневих вод за кожним з показників визначається за найгіршим показником.

Так, масив поверхневих вод має стан «добрий», якщо його екологічний та хімічний стан мають таку ж оцінку, а стан штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод «добрий», якщо має «добрий» екологічний потенціал та хімічний стан.

Віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів здійснюється для кожного масиву поверхневих вод окремо і включає:

• аналіз зміни в часі показників, що визначають стан масиву поверхневих вод;

• графічну або статистичну обробку даних моніторингу;

• визначення тенденцій у зміні стану масиву поверхневих вод;

• оцінку довгострокових змін референційних умов (відображають стан довкілля за відсутності або за мінімального антропогенного впливу) і змін, викликаних антропогенним впливом;

• оцінку основних антропогенних впливів на стан масиву поверхневих вод;

• оцінку водокористування.